Неділя, 23.09.2018, 17:04
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Ґвер » Квітень » Молодіжна мода – плеоназм, старечої моди не буває.
Молодіжна мода – плеоназм, старечої моди не буває.
ukrainianДата: Четвер, 29.05.2008, 00:04 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Администраторы
Повідомлень: 14
Репутація: 1
Статус: Off-line
Молодіжна мода – плеоназм, старечої моди не буває.

Ірина Зджанська

Щодня ми виймаємо зі шафи багато розмаїтого одягу, і ще найменше п’ять хвилин стоїмо перед вибором. А ще й дорогою до пункту призначення (університету, роботи) обов’язково звернемо увагу на те, у що вдягнені інші.
Всі - красиві, стверджують художники. Нам лише потрібно відкрити цю красу для чудового настрою, впевненості в собі, спрощення спілкування з іншими людьми. Хочемо ми того чи ні, але одяг виявляє і підкреслює сутність людини. Він завершує “образ себе”. Тому так непривабливо виглядає пряме копіювання якого-небудь кіноактора чи виконавця. Для відкриття особистої привабливості більш виграшно виглядають речі модні – трішки “художні”, а не скопійовані. Бути модним – це бути схожим на всіх несхожих.
Оскільки одяг споконвіку виконує роль не тільки захисту, а й естетичного вигляду, часто прагнення до краси і неповторності перемагало прагнення зручності. Синтетика, до якої ми вже звикли, плюси і мінуси якої знаємо, надалі готує багато сюрпризів нашому гардеробу. Зараз вона ще не виявила себе повністю як матеріал, що нас одягає, але успішно замінює натуральні тканини, маскується під них. Навіть технологія виготовлення синтетичного і натурального одягу однакова. А це, зазвичай, не обдумано: щоб отримати нитки із синтетичного матеріалу, його сплав продавлюють через дрібне сито, потім із них роблять полотно, викроюють його і шиють, надаючи виробу об’ємної форми, яке не відповідає гігієнічним нормам. Наше тіло вимагає зручності, свободи, простору.
Історія вже знає “вічний одяг”: англійський костюм, чоловічий піджак. Ймовірно, що й джинси не чекає забуття. І не думайте, що це лише через практичність. Вони увійшли в моду як символ і, залишаючись ним, обростають новими символічними значеннями. Для старших людей – це символ молодості, руху; для осіб, які шукають популярності, - знак демократичності; для молодих – знак сучасності, противності правилам і водночас прихильності до відповідного типу людей, розкутості й … елегантності. В джинсах існує образ Романтика. Вони роблять усіх стрункими і підтягнутими. Чоловікам додають мужності, що асоціюється з верховою їздою, жінкам – незалежності. І те, що в іншому одязі здається недоліком, - зношеність – тут сприймаємо як перевагу. Утім, як і всі явища, “джинсоманія” має і свої негативні сторони: джинси змушують забути про акуратність, призводять до руйнування індивідуального стилю. Джинси у гардеробі молодої людини “поводяться” дуже агресивно, відтісняють інший одяг. Звикнувши до них (одягнувшись, “не знімають” до повного зношення), юний прихильник моди не почувається зручно в костюмі, а тому готовий піти так до театру.
Пригадай, що джинси - насамперед вплив американської моди “анти-фешн”: американці категорично не носили те, що модно, - тільки те, що зручно. Національний одяг – джинси. Welcome to Америка! Американці ввели в моду і светри. В’язання - з індійської Америки. Американки розгулювали в штанях на своїх фазендах і насміхались з правил пристойності! Приїжджі янкі шокували стару Європу тим, що не “говорили” звичною мовою одягу. Утім, їхній одяг не мовчав. Він проголошував: “Ми ось такі, вільні, і ми як хочемо, так і одягаємось”. І найголовніше: “Ми усі рівні. Будь-хто народжений в Америці, - може стати президентом нашої великої країни!”. “Якщо ти такий розумний – то де ж твої грошики?” – ця улюблена приказка американців свідчила про ту можливість, що надавала людині Америка : “Якщо тобі пощастить, ти можеш заробити, а якщо ти розумно розпорядишся цими грошима, то матимеш гідне життя. А тому не витрачай грошей на різні відзнаки – працюй!”. І мільйонери навчились ходити в майках і джинсах!
Існує психологічний графік оцінки одягу, який склали англійські дослідники мистецтва: одяг, на їхню думку, не гарний – за 10 років, провокуючий – за 3 роки, сміливий – за рік, гарний – коли модний, без смаку – через рік, поганий – через 10 років, смішний – через 20 років, веселий – через 30, своєрідний – через 50, приємний – через 70, романтичний – через 100, чудовий – через 150 років.
Мода нікому і нічому не служить. Про це свідчить така повчальна історія: Людовік XIV доволі самовпевнено намагався відмінити жіночі високі зачіски тому, що вони йому не подобались. Та не все так просто! Придворні дами не погоджувались з ним. Проте варто було з’явитись в Парижі новій красуні, що принесла з собою свіжий подих моди, як побачивши її голівку з акуратно низько укладеним волоссям, весь світ, навіть принцеси, наслідували її. Король був дуже незадоволений. Але якщо б він знав про закономірності, механізми освіти і неможливість керувати модою, то був би не таким ображеним. Тоді як можна впливати на “дурну” моду? Виховувати смак!
Дизайнер Джордж Нельсон вважав : “Мода – не вітамін і не сульфопрепарат, а тому не в змозі перетворити нудне, сіре і нещасне життя на яскраве. Це під силу лише самій людині”.

 
Форум » Ґвер » Квітень » Молодіжна мода – плеоназм, старечої моди не буває.
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: